Встановлення програм на Playbook, використовуючи BB SDK

      Купивши планшет, одразу ж захотілось на нього щось встановити...Проте платити за програми, якими, можливо, і користуватись надалі не будеш, - не дуже хороша ідея. Ідеальний варіант: оцінив програму - купив, якщо ціна на неї в межах здорового глузду...

      Тож гугління на початку привело до DDPBInstaller-а та PB-Installer-a . Проте вони працюють лише в Windows-середовищі і зрозуміло, це не може виступати в якості нашої історії успіху.
До того ж додам, що вони досить таки помітно туплять при встановленні програм.

     Тож качаємо Blackberry SDK і встановлюємо:

cd ~/bbndk-2.0.1/
./bbndk.sh

*я роблю припущення що дистрибутив програми було завантажено у вашу домашню директорію.
     Додам скріншоти, щоб не здатись зовсім нудним.

Далі ще простіше. Переходимо в директорію:

cd ~/bbndk-2.0.0/host/linux/x86/usr/bin

І радісно виконуємо скрипт blackberry-deploy

./blackberry-deploy -password ваш_пароль -installApp -package /шлях/до/бар/файлу/example.bar -device айпі_планшету

Зрозуміло, що перед цим планшет потрібно перевести в development mode.

Ну ось наприклад як це буде виглядати в житті:

Просто ж підключити девайс можна виконавши команду:

mount -t cifs -o username=vasya.pupkin, password=qwe, rw //ip-playbook/media /media/playbook

Підключається планшет як Samba-сервер.

Додаткова інфа:

https://bdsc.webapps.blackberry.com/native/documentation/com.qnx.doc.native_sdk.devguide/com.qnx.doc.native_sdk.devguide/topic/t_perform_incremental_update_commandline.html

http://geekshuiliving.com/2011/07/23/sideloading-apps-on-the-playbook-and-android-apps-as-well-a-how-to/

http://nex.scrapping.cc/articles/mount-blackberry-playbook-via-usb-on-linux.html

Blackberry Playbook. Чи варто купувати?

Так вже сталося, що ціна в 200 $ вплинула на моє рішення купити планшет. Після моїх роздумів був обраний Blackberry Playbook, не останню роль зіграв при цьому його розмір. Плюс я не зміг спокійно дивитися на його багатозадачність :)
Швиденько пробіжусь по його технічних характеристиках і якості виготовлення.
Отже, наш корпоративний друг ховає в собі:
- 7 " екран з розширенням 1024x600, зрозуміло, що сенсорний.
- Двох ядерний процесор ARM Cortex A9 (1 ГГц)
- Оперативну пам'ять 1 ГБ ( одразу після завантаження, ОС вже споживає половину )
- 16, 32 чи 64 Гб постійної пам’яті
- Роз'єми microUSB, microHDMI. Останній, як виявилось дуже навіть потрібний.
- Дві камери: фронтальна (3Мп) та тилова (5Мп). Автофокусу немає, проте вміє знімати відео високої якості, що навіть не соромно потім комусь його показати.
- Батарею Li-Pol (5300 мАг). Тримає заряд до біса довго. (біля 7 годин відносно активного використання)
Одним словом, потужності йому більше ніж досить. Йдемо далі.
Виглядає девайс так:

Налаштування Nagios 3 + NRPE

В цій статті хочу коротко описати про налаштування системи моніторингу Nagios. Надалі планую статтю доповнити. Тож приступимо.

1) Встановлюємо необхідні пакети:

# apt-get install nagios3

По залежностях має потягнути за собою купу всього разом з апачем.

apache2-mpm-prefork apache2-utils apache2.2-bin apache2.2-common bsd-mailx libapache2-mod-php5 libapr1 libaprutil1 libaprutil1-dbd-sqlite3 libaprutil1-ldap

  libgd2-noxpm libnet-snmp-perl libpq5 libradius1 nagios-images nagios-plugins nagios-plugins-basic nagios-plugins-standard nagios3-cgi nagios3-common

  nagios3-core php5-cli php5-common postfix snmp whois

2) Створюємо юзера та пароль:

# cd /etc/nagios3; htpasswd -c htpasswd.users nagiosadmin

Тепер можна залогінитись на нагіос і побачити приблизно таке:

Боротьба з КПІ-Телеком.

Деякі "розумні" провайдери можуть визначати клієнтів які знаходяться "за NAT-ом". Тобто припустимо ситуацію, що ви купили роутер правильно його налаштували, NAT-IP присвоївся, мало б усе працювати, але от біда, не працює. На преший погляд тупикова ситуація, але не все так безнадійно...

Певні провайдери можуть визначати наявність додаткового роутера у мережі, читаючи значення TTL (time to live) в мережевих пакетах, що ви відсилаєте. TTL- це так би мовити час життя пакету, коротше кажучи, його придумано для того, щоб пакети не блукали постійно в мережі і самознищувались. Проходячи через кожен роутер, його значення частіше за все падає на одиницю.

З іншої сторони, наприклад, iptables на роутері (гейтвеї) фільтрує трафік і знищує всі пакети з нестандартним TTL ( а частіше знищує пакети з певним TTL, типу з 128-1=127 (windows) чи 64-1=63 (*nix) ), таким чином визначаючи наявність вашого роутера. Далі представлено такий собі воркераунд . :)

Логічно припустити, що треба зробити так, щоб пакети відправлені з вашої клієнської машини на роутер були вже на один більшими, тобто TTL мав значення 65. (пакет приходить на роутер - значення падає до 64 - пакет відсилається на шлюз провайдера, і так як його значення дефолтне, направляється далі куди треба).

Міняємо значення ТТL на тачці. На Windows це робиться приблизно так http://winitpro.ru/index.php/2010/10/28/menyaem-znachenie-time-to-live-ttl-v-windows-server-2008vista7/ , значення, зрозуміло, має бути наприклад, 129. Якщо результату не досягнуто - спробуйте встановити 65.

На лінуксі все навіть простіше:

# echo 65 > /proc/sys/net/ipv4/ip_default_ttl

Додаємо команду в автозагрузку в /etc/rc.local чи як pre-up в загрузку мережі в /etc/network/interfaces.

Деякі відносно нормальні роутери вміють не змінювати TTL:

Але це, насправді, не дуже нормальна практика.

dig. Копаємо DNS

Приводом до написання статті послужила так би мовити відсутність нормального російсько чи україномовного хавту в інтернеті. Тож спробую нейтралізувати такі пробіли.

Як відомо, dig - програма з CLI-інтерфейсом, що призначена для опитування DNS-серверів на предмет інформації про хост що нас цікавить і тд. Спробую пояснити на конкретних прикладах.

1) Почнемо з найтривіальнішого прикладу, спробуємо дізнатись дані про перший доменнейм, який прийшов нам на думку (одразу в самому виводі прокоментую що значить виведене):

:~$ dig ubuntu.com

#Програма розповідає трішки про себе (версія програми) та про глобальні опції котрі вона використовує. 

; <<>> DiG 9.7.1-P2 <<>> ubuntu.com

;; global options: +cmd

#dig написав про деякі технічні деталі, які він отримав від ДНСа.

;; Got answer:

;; ->>HEADER<<- opcode: QUERY, status: NOERROR, id: 64973

;; flags: qr rd ra; QUERY: 1, ANSWER: 1, AUTHORITY: 3, ADDITIONAL: 0

#Якщо нічого не вказувати в запиті, то по замовчуванню йде запит на наявність A-запису на ДНС-сервері. Власне це нагадування dig-а, щодо того який запит ми зробили.

Використання мобільного телефону у якості модему в Ubuntu 10.04

Всім привіт. Ось виявилась чудова нагода, вирішив поділитись досвідом. До створення статті мене підштовхнула відсутність як такого звичайного провідного інтернету, а дивитись "Криве дзеркало" по телевізору - це є зовсім не добра альтернатива. Але потім, згадавши, що таки маю телефон з можливістю використовувати його як модем, вирішив використати GSM-мережу для коннекту зі світом. Дана робота була пророблена з операційною системою Ubuntu Linux 10.04, але, я думаю, працюватиме на будь-якому пінгвіні.
Тож до діла! Перш за все, встановимо допоміжний софт, для убунти/дебіана це робиться так:

sudo aptitude install wvdial

Це PPTP-дзвонилка, man wvdial розповість вам про неї більше. Підключивши телефон, далі робимо наступне:

HOWTO: Фоновий режим, або як правильно запускати програми з консолі

Напевне часто буває шо запустив програму з консолі, програма ще потрібна, а тримати вікриту консоль не хочеться. І як зробити шоб кносоль "відпустив програму"?

І так давайте поексперементуємо...
Виберема якусь програму (бажано гуішну) шоб швидко запускалась і безболісно закриваась) Я візьму gnome-calculator

1) Відкрийте ваш улюблений термінал і запустіть звідти вашу прогу.

gnome-calculator

програма запуститься. Тепер натиснувши Ctrl-C або закривши термінал закриється і ваша програма (ну надіюсь це було ясно і без моїх підказок)

2) а тепер запустимо те саме але з символом '&' в кінці

gnome-calculator &

Калькулятор запустився але в консольці вивелось шось типу
[1] 8631
і термінал не "тримав" вашу програму... Але не спішіть радіти - при закритті терміналу все ж закриється і наш калькулятор.
Давайте подивимось все таки шо це за [1] 8631?

Але спочатку запустіть просто калькулятор без усяких амперсантів

gnome-calculator

тепер в консолі яка його тримає натиснемо Ctrl-Z. Ми призупинили нашу програму. Можете побачити що вона не реагує навіть на натискання миші. Але не треба закривати - вона не зависла)
доречі в терміналі знову бачимо ті ж [1] 8631. І так...

в квадратних дужках номер задачі ("job"). Тепер ми можемо нею управляти.
введемо

jobs

там буде шось типу

[1]+ Stopped gnome-calculator

для переведення програми в фоновий режим введемо

bg 1

(bg - background)
де 1 - номер задачі. Побачимо що прогрмам "відвисла" і відновила роботу.
Щоб перевести курування програмою (консольний ввід) переведемо задачу "на передній план"

fg 1

... і ми знову тримаємо програму нашою консолю

Примітка: команди fg, bg можна було юзати без аругументів - тоді вони виконують управляють задачею яка позначена плюсом (+) в джобсах

А тепер кульмінація

nohup gnome-calculator

тепер по Ctrl-Z , bg переведемо задачу в фоновий режим.
Ну і все. можете закрити консоль а ваш калькулятор залишиться на вашому екрані.
Щоб ще швидше використовуйте

nohup gnome-calculator &

тоді програма автоматом переведеться в фоновий режим і не тримається консолю
Можна сміливо закривати термінал