Redis дуже часто розглядають як заміну Memcached, адже доступ до значень також відбувається по ключу. Проте він, на відміну від останнього, володіє купою переваг, серед яких:
- Можливість з певною частотою зберігати дані з оперативної в постійну пам'ять. Тож у разі падіння демона дані будуть наявні після рестарту. У останніх версіях Redis є можливість вести лог операцій запису. Щось на зразок бінлогу в MySQL.
- Більше можливих типів даних, котрі можуть зберігатись. Redis, окрім рядків (strings), підтримує збереження масивів (lists), хеш-таблиць (hash tables), множин (sets), сортованих множин (sorted sets), масиви біт (bitmaps) та HyperLogLog. Останні по-суті базуються на рядках (strings), які мають свою власну семантику. Детальніше про них далі.
- Реплікація (built-in), кластеризація (Redis Sentinel, Redis Cluster), шардинг (Redis Cluster), висока доступність (Redis Sentinel, Redis Cluster). Цього всього немає в ванільному Memcached, але воно так необхідне при створенні інфраструктур високої доступності.
- Підтримка транзакцій. Команди можуть бути виконані групою, і у разі невиконання однієї із них - відбудеться повернення на попередній стан. Також команди можна виконувати пакетами (виконуємо пачку команд, потім отримуємо пачку результатів).
- Підтримка механізму publish/subscribe. Програми, що використовують Redis, можуть створювати іменовані канали і додавати в них повідомлення, а інші програми, відповідно, можуть забирати дані з таких каналів. У моєму розумінні, це щось схоже на черги в RabbitMQ.
