OpenVPN Part II: Connect Two Local Networks (Tun Interface)

Декілька тижнів тому я опублікував першу статтю про програму OpenVPN, де описав декілька способів її практичного використання. Цього разу я розповім про те, як об’єднати дві різні локальні мережі, в результаті чого кожен із вузлів буде мати доступ до всіх інших вузлів обох підмереж. Звісно дуже раджу спочатку ознайомитись із першою статтею, яка надасть необхідний теоретичний мінімум.

Для експериментів будемо використовувати наступні вузли:

Short name	Public IP	Private IP	Network	Role
ams1	37.139.10.10	10.129.18.182	10.129.0.0/16	SERVER
ams2	-	10.129.20.80	10.129.0.0/16	-
local1	-	192.168.1.10	192.168.1.0/24	CLIENT
local2	-	192.168.1.20	192.168.1.0/24	-

Отже ми маємо два хости у підмережі 10.129.0.0/16 та два в іншій підмережі 192.168.1.0/24. ams1 (10.129.18.182) буде працювати у ролі сервера і для зовнішніх з’єднань володітиме публічною адресою 37.139.10.10 (це обов’язкова умова, якщо не враховувати можливість перебросу порта на OpenVPN-сервер). А local1 (192.168.1.10) буде підключатись до сервера у якості клієнта OpenVPN.

Установимо OpenVPN на ams1 та local1 вузлах:

# apt install openvpn

OpenVPN Part I: Setup and Configuration

OpenVPN - вільна реалізація технології Віртуальної Приватної Мережі (VPN) для створення зашифрованих каналів типу точка-точка або сервер-клієнти між комп’ютерами і може працювати як у звичайному routing, так і у bridge-режимі. Програма дозволяє створювати з’єднання навіть між вузлами, що знаходяться за NAT та мережевими екранами (фаєрволами), без необхідності їх переналаштування. OpenVPN була написана Джеймсом Йонаном (James Yonan) на мові програмування C і поширюється по ліцензії GNU GPL. Її перший реліз побачив світ в далекому 2001 році, і, на момент написання статті, актуальною є версія 2.4.

Для організації з’єднань OpenVPN використовує свій оригінальний протокол над TCP/UDP, що в свою чергу застосовує SSL/TLS для обміну ключами. Програма використовує бібліотеку OpenSSL для шифрування як корисних даних, так і сервісних, що необхідні для створення підключень і підтримки з’єднань. Остання, в свою чергу, дозволяє задіяти увесь набір алгоритмів шифрування, що доступні в бібліотеці.

Клієнти для OpenVPN існують для великої кількості операційних систем і платформ, в т.ч. мобільних та ОС для роутерів. У цьому сенсі це майже універсальне рішення.

Автентифікувати підключення OpenVPN-сервер може наступними способами:

• За допомогою логіна та пароля із клієнтськими сертифікатами/без сертифікатів. Це забезпечується сторонніми модулями.
• За допомогою попередньо згенерованого єдиного ключа для сервера та клієнта (PSK, тобто з’єднання встановлюється симетричним алгоритмом шифруванням).
• Аутентифікація за допомогою сертифікатів (TLS client/server mode). Найбільш надійний варіант, адже в клієнта та сервера є свій унікальний набір ключів/серифікатів, що підписані одним центром сертифікації.

У останньому варіанті аутентифікації, сервер та клієнт мають свій ключ, випущений сертифікат та кореневий (СА) сертифікат. Для підняття рівня безпеки, клієнт також може мати додатковий пароль.