Translate

неділя, 22 листопада 2015 р.

LXC Сontainers. Part I: Overview

LXC (англ. LinuX Containers) — система віртуалізації на рівні операційної системи для запуску декількох ізольованих примірників ОС Linux на одному комп'ютері. LXC не використовує віртуальні машини, а створює віртуальне оточення (контейнер) з власним простором процесів і мережевим стеком. Тобто у разі контейнеризації хост-ситема не емулює хардову частину (відсутній гіпервізор), а просто обмежує процеси та ресурси гостей внутрішніми підсистемами.

У разі LXC, ці підсистеми - це cgroups (додана у версії 2.6.29), namespaces (для ізоляції процесів, мережевого стека і т.д.); для обмеження доступу задіяні такі можливості ядра, як профілі Apparmor і SELinux, політики Seccomp, Chroots (pivot_root) і capabilities. Усі контейнери LXC використовують один примірник ядра ОС.

Ця система схожа на системи OpenVZ (LXC прийняв багато патчів та ідей з цього проекту) і Linux-VServer для ОС Linux, jail для FreeBSD, Solaris Containers для Solaris. Проте на відміну від OpenVZ, LXC не потребує окремого ядра для своєї роботи: необхідні для роботи LXC підсистеми одразу знаходяться в основній вітці ядра.


До складу інструментарію LXC входить бібліотека liblxc, набір утиліт (lxc-create, lxc-start, lxc-stop, lxc-ls і тому подібне), шаблони для побудови контейнерів і набір біндінгів для різних мов програмування.