Translate

неділя, 22 січня 2017 р.

OpenVPN Part I: Setup and Configuration

OpenVPN - вільна реалізація технології Віртуальної Приватної Мережі (VPN) для створення зашифрованих каналів типу точка-точка або сервер-клієнти між комп’ютерами і може працювати як у звичайному routing, так і у bridge-режимі. Програма дозволяє створювати з’єднання навіть між вузлами, що знаходяться за NAT та мережевими екранами (фаєрволами), без необхідності їх переналаштування. OpenVPN була написана Джеймсом Йонаном (James Yonan) на мові програмування C і поширюється по ліцензії GNU GPL. Її перший реліз побачив світ в далекому 2001 році, і, на момент написання статті, актуальною є версія 2.4.

Для організації з’єднань OpenVPN використовує свій оригінальний протокол над TCP/UDP, що в свою чергу застосовує SSL/TLS для обміну ключами. Програма використовує бібліотеку OpenSSL для шифрування як корисних даних, так і сервісних, що необхідні для створення підключень і підтримки з’єднань. Остання, в свою чергу, дозволяє задіяти увесь набір алгоритмів шифрування, що доступні в бібліотеці.

Клієнти для OpenVPN існують для великої кількості операційних систем і платформ, в т.ч. мобільних та ОС для роутерів. У цьому сенсі це майже універсальне рішення.

Автентифікувати підключення OpenVPN-сервер може наступними способами:

  • За допомогою логіна та пароля із клієнтськими сертифікатами/без сертифікатів. Це забезпечується сторонніми модулями від третіх сторін.
  • За допомогою попередньо згенерованого єдиного ключа для сервера та клієнта (PSK, тобто з’єднання встановлюється симетричним алгоритмом шифруванням).
  • Аутентифікація за допомогою сертифікатів (TLS client/server mode). Найбільш надійний варіант, адже в клієнта та сервера є свій унікальний набір ключів/серифікатів, що підписані одним центром сертифікації.

У останньому варіанті аутентифікації, сервер та клієнт мають свій ключ, випущений сертифікат та кореневий (СА) сертифікат. Для підняття рівня безпеки, клієнт також може мати додатковий пароль.